Відкрийтесь, небеса!
Зійдіть на землю!
Всі українські села, присілки, хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний Собор!
…Це 22-й рік…
…Це 32-й рік…
…Це 33-й рік…
…Це 46-й рік…
Голодомор, Голодомор, Голодомор!...
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і голод 1946 – 1947 років. Утім, наймасштабнішим був голодомор 1932 – 1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини.
Заходи із вшанування пам’яті невинних жертв голодомору 1932 – 1933 років відбулися у нашому навчальному закладі.
20 листопада викладачем Міщенко Н.О. була проведена відкрита виховна година «Голодомор – помста за свободу».
Присутні на заході торкнулися до трагічних сторінок життя українського народу, які загинули мученицькою смертю від голодомору, заподіяного 1932 – 1933 роками. Небагато знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких жахливих трагедій, як Голодомор.
На своєму шляху український народ зазнав трагічних випробувань, однак усе, що випало на його долю у той нібито мирний час, затьмарило своїм жахом навіть воєнне лихоліття. Спланований та реалізований комуністичним режимом Голодомор поставив під сумнів саме існування української нації.
21 листопада у гуртожитку учні, разом із вихователями, провели вечір пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років «У пам’ять про скорботний тридцять третій».
Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. То ж пам’ятаємо тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.
22 листопада у бібліотеці Орєхова О.П. організувала книжкову виставку «Лиха коса голодомору» з якою могли ознайомитися учні та співробітники навчального закладу.
23 листопада сотні полтавців зібралися на Театральній площі, щоб вшанувати пам’ять жертв голодоморів та вирушити скорботною ходою центральною вулицею міста до Свято-Успенського собору.
До ходи також долучилися працівники нашого училища. Завершилася скорботна хода богослужінням у Свято-Успенському соборі, яке провів Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. | 
